8 клас. Тема 1. Проєктування, виготовлення та декорування виробу

 І семестр

Тема 1

Тема 1. Проєктування, виготовлення та декорування виробу

Пам'ятка для учня
Чорний текст слід уважно прочитати та бажано запам'ятати.
Синій курсивний текст слід записати у зошит та вивчити - це основний навчальний матеріал
Текст червоного кольору слід прочитати та запа'мятати - це правила безпеки
Темно-червоний текст - це завдання для виконання 

_______

Заняття 1. Вступ

Правила безпеки

1. Заходити у майстерню можна тільки з дозволу учителя.

2. Одягнути спецодяг, застібнути його на усі ґудзики та зав’язати на усі зав’язки.

3. Дістати необхідні речі для виконання теоретичних або практичних робіт. Непотрібні речі слід прибрати.

4. Працювати тільки справними інструментами.

5. Виконувати тільки ті роботи, які задав учитель на своєму робочому місці.

6. Інструментами працювати обережно та бережливо. 

7. Використовувати інструменти та технологічне обладнання лише за призначенням. 

8. Не чіпати без дозволу учителя верстати, не натискати кнопки та не крутити рукоятки.

9. Під час роботи не розмовляти, не заважати іншим.

10. Стружку ні в якому разі не здувати, її слід  обережно змітати спеціальною щіткою.

11. Робоче місце залишити після роботи чистим, інструменти складеними.

12. Про всі нестандартні ситуації (травми, вихід з ладу верстатів, поламка інструментів) відразу доповідати учителя для вжиття необхідних заходів

STEAM-проєкт — це навчальний або практичний проєкт, який поєднує п'ять галузей: Science (природничі науки), Technology (технології), Engineering (інженерія), Art (мистецтво та дизайн) і Mathematics (математика).
Соціальний проєкт — це ініціатива, спрямована на вирішення конкретної проблеми суспільства або місцевої громади (наприклад, екологія, безбар'єрність, допомога людям).
STEAM + Соціальний проєкт — використання наукових та технологічних рішень для покращення життя людей і навколишнього середовища.

Етапи виконання проєкту

1. Організаційно-підготовчий:
Виявлення проблеми громади чи школи.
Формулювання мети та завдань.
Пошук аналогів і збір інформації.
2. Конструкторський (дизайн та розрахунки):
Створення ескізів, креслеників або 3D-моделей (компонент Art / Engineering).
Вибір матеріалів, інструментів і підрахунок бюджету (компонент Mathematics).
3. Технологічний (практичний):
Виготовлення виробу або макета у майстерні (компонент Technology).
Випробування та виправлення недоліків.
4. Завершальний (презентація та соціальний ефект):
Презентація проєкту (захист ідеї).
Оцінка користі виробу для суспільства чи довкілля.

Приклади проєктів для 8 класу

«Еко-годівничка з автоматичним дозатором» — поєднання біології, інженерії та турботи про птахів узимку.
«Озеленення шкільного подвір'я з крапельним поливом» — розрахунок витрати води, конструювання системи та покращення умов відпочинку.
«Світловідбиваючі елементи (флікери) власного дизайну» — моделювання та виготовлення безпекових аксесуарів для пішоходів.

Завдання. Використовуючи ШІ, запропонуй теми 2-х STEAM або соціальних проєктів для учнів 8 класу. Напиши теми та результати їх виконання, тобто, яку користь вони мають принести.

_______

Заняття 2. Проєктування виробу

Винахідництво – це створення чогось нового, чого раніше не існувало. Наприклад, коли людина придумала електричну лампочку чи телефон. Винахід – це новий пристрій, спосіб або технологія, що допомагає людям вирішувати певні проблеми.

Раціоналізаторська діяльність – це вдосконалення вже відомих речей чи процесів, щоб вони працювали краще, швидше, економніше. 

Наприклад, коли до велосипеда додали передачі, або в пральній машині зменшили витрати електроенергії.

Технічна задача – це проблема, яку потрібно вирішити, щоб створити новий пристрій, механізм або вдосконалити вже існуючий.

Приклади. Як зробити стілець міцним, але легким? Як зменшити витрати палива в автомобілі? Як виготовити інструмент, щоб ним було зручно користуватися?

Технічне протиріччя – це коли під час розв’язання технічної задачі одна вимога суперечить іншій.

Приклади протиріч.

1. Телефон. Хочемо, щоб він був маленький і легкий. Але водночас потрібно, щоб у нього був великий екран і потужна батарея.

2. Автомобіль. Має бути швидким і потужним. Але при цьому повинен витрачати мало палива.

3. Стіл для навчання. Повинен бути стійким і важким, щоб не хитався. Але з іншого боку – легким, щоб його можна було легко переставити.

4. Лампочка. Потрібно, щоб вона давала яскраве світло. Але при цьому споживала мало електроенергії.

Розв’язуючи технічні задачі, люди придумують винаходи або займаються раціоналізацією. Зручним способом розв'язувати технічні задачі є проєктування.

Назва проєкту. Пристосування для майстерні

Основна технологія: ручна обробка сортового прокату.

 Завантажити план виконання проекту  у форматі docx

 1. Організаційно-підготовчий етап

1.1 Обґрунтування вибору проекту

Багато пристосувань та інструментів мають в складі конструкції декілька деталей. Якими б міцними не були деталі та вироби, з часом окремі з них потребують заміни через зношеність, поламку або модернізацію. Як правило такі деталі є оригінальними і купити їх не має можливості. Тому такі деталі виготовляють самостійно. Часто їх виготовляють із сталевих заготовок певного розміру та форми – сортового прокату. До таких деталей можна віднести баранчикові гайки підвищеної міцності, притискачі до лобзиків підвищеної міцності тощо.

1.2 Критерії до виробу

Пристосування та інструменти застосовуються в технологічному процесі для виконання конкретних робіт. Окремі деталі мають те чи інше функціональне призначення. Тому першою вимогою може бути функціональність.

Перелік орієнтовних вимог: функціональність, безпечність, технологічність, простота форми, економність, ергономічність, надійність, екологічність, оригінальність, естетичність…

Завдання 1. Запропонуй свої вимоги можна висунути до пристосування?

1.3.1 Банк ідей струбцин

Аналіз банку ідей (зразок)

Ключ для оцінювання:

2 - відповідає

1 - частково відповідає

0 - не відповідає

Висновок. Базовою моделлю-аналогом є струбцина №2, яка набрала найбільше балів на відповідність вимогам.

Оскільки технологічності вона відповідає частково, то необхідно вдосконалити її саме за цією характеристикою. В умовах навчальної майстерні важко буде виготовити штангу прямокутного або квадратного перерізу, також важко буде виготовити  гвинти з пластинами для обертання. 

1.3.2 Банк ідей баранчикових гайок

1.3.3 Банк ідей пристосувань для стискання ручного лобзика

1.4 Інформація до проєкту.

Інструмент — це технологічне оснащення (знаряддя ), яке в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей тощо.

Пристосування - допоміжне обладнання, що використовується з інструментами з метою покращити якісні показники виконання технологічної операції (точність, швидкість виконання, повторюваність, безпечність тощо).

Подібні за призначенням вироби, з яких формують банк ідей  називають  виробами-аналогами або моделями-аналогами.

Банк ідей – це набір моделей-аналогів певного виробу, які використовують для ознайомлення з різноманіттям конструкцій, форм та особливостей виробу, що необхідні для подальшого використання під час конструювання.

Базова модель – модель-аналог з банку ідей, який найбільше відповідає вимогам та береться за основу для вдосконалення.

Конструкційні металеві матеріали

Розвиток сучасних технологій та виробництва значною мірою за­лежить від використання металів.

Метал - це чиста речовина, що має блиск, теплопровідність та електропровідність.

У Періодичній системі хімічних елементів Менделєєва з 118 відомих елементів близько 94–95 є металами (понад 80% усіх відомих елементів). Найпоширенішими хімічними елементами-металами у земній корі є алюміній та залізо

Метали та їх сплави принципово відрізняються від неметалів тим, що у твердому стані вони мають кристалічну будову. Їхні атоми розміщуються у строго визначеному порядку, утворюючи кристалічну ґратку. Кожен метал має власну кристалічну ґратку.

Незважаючи на велику кількість металів та різноманіття їх властивостей, цього недостатньо для вирішення багатьох технологічних завдань. Тому метали змішують між собою та додають інші речовини, надаючи необхідних властивостей новому конструкційному матеріалу - сплаву або металічному сплаву.

Металевим сплавом називають конструкційний матеріал, в якому поєднані кілька металів або металів з неметалами, в якому зберігаються властивості металів. 

Найпоширенішими сплавами є сталі. Більшість металевих предметів виготовлені саме зі сталей.

Сталь – це сплав заліза з карбоном, карбону до 2,14%. В сталі в незначній кількості присутні і інші домішки.

Ще одним поширеним сплавом на основі заліза є чавун. 

Чавун – це сплав заліза з карбоном, карбону від 2,14% до 6,67 %. Крім основних компонентів до складу чавуну входять сірка, кремній (силіцій), фосфор, марганець (манган). 

Більшість чавунів переплавляють на сталь, решта - на виготовлення деталей. Чавуни добре заповнюють ливарні форми, тому з них виготовляють деталі складної форми способом лиття.

Спочатку із залізної руди виплавляється чавун в доменних печах, а з нього різними способами (електродуговий, кисневий) виплавляють різні сталі, зменшуючи кількість домішок.

Завдання 2. За допомогою ШІ опиши один із способів: отримання чавуну або отримання сталі.

Сортовий прокат

На металургійних заводах сталь виготовляють у вигляді злитків. Потім для потреб виробництва злитки прокатують на прокатних станах (гаряче прокатування). 

Вальцювання - такий вид обробки металів тиском, коли гаряча чи холодна заготовка силами тертя втягується у проміжок між обертовими валками, які її пластично деформують, таким чином зменшуючи площу поперечного перерізу і збільшуючи довжину.

Вальцювання належить до найпродуктивніших видів обробки завдяки безперервності процесу і великій швидкості руху заготовки між валками. Цим способом обробляють приблизно 90 % виплавленої на металургійних заводах сталі та понад половину кольорових металів і їх сплавів.

Готову металеву продукцію різного профілю та розміру, отриману методом прокатування (вальцювання) називають сортовим прокатом. 

Форму поперечного перерізу сортового прокату називають профілем. 

Під час розробки конструкції виробу слід враховувати форму та розміри прокату, так, щоб було найменша кількість відходів та мінімальний час обробки.

_______

Заняття 3. Конструювання виробу

2. Конструкторський етап

Метод комбінаторики

Комбінування  (комбінаторика) - це спосіб отримання нової конструкції виробу з поєднання  елементів інших конструкцій, якої раніше не зустрічалося. 

Комбінування часто застосовують для розробки конструкції. З цією метою на основі банку ідей виділяють найкращі ідеї (елементи) у виробах та пробують їх поєднати в різних варіантах. З усіх варіантів обирають найкращий.

Для того, щоб комбінування булj ефективним необхідно мати набір елементів, якими маємо оперувати. Зручно використовувати таблицю аналізу банку ідей. Для  базової моделі додати ті конструктивні елементи, які не відповідають вимогам у базової моделі, з інших моделей-аналогів, що відповідають вимогам.

Міркування щодо вдосконалення струбцини методом комбінування (зразок)

На основі аналізу банку ідей було встановлено, що зразок №2 (японська струбцина) найкраще відповідає вимогам (базова модель). Але вона має недолік, що полягає у проблемності виготовлення квадратних або прямокутних отворів у шкільній майстерні. Просто висвердлити круглий отвір під круглу штангу. Така штанга є в зразку №1 (трубна струбцина). Тому ми беремо круглу штангу з одного виробу і замінюємо штангу у базовій моделі. Вороток для гвинта більш простий у варіанті №3, тому використаємо його також. Таким чином, ми скомбінували найбільш оптимальну для наших умов майстерні та вимог конструкцію виробу, поєднавши елементи з трьох моделей-аналогів.

Результат конструювання. Штангу слід виготовити з круглого прутка, знизу спиляти площину для фіксації гвинтами. Просвердлити круглі отвори в губках дуже просто. Таким чином, ми значно спрощуємо технологію виготовлення деталей. Вороток слід виготовити зі стрижнем, а не плоским. На гвинт слід вкрутити високу гайку-муфту та просвердлити отвір для воротка.

Поняття про проєціювання

В основу побудови зображень на кресленику покладено метод паралельного прямокутного проєціювання. Цей метод нагадує утворення тіні предмета, за умови, що проєціюючі промені є паралельними та перетинають площину проєціювання під прямим кутом.

Проєкцій має бути мінімальна але необхідна для повного розуміння форми предмета. Зображення проєкції виконується за допомогою ліній креслення тільки олівцем. 

Проєкція предмета, доповнена розмірами та іншими відомостями - кресленик предмета або технічний кресленик.

Ескіз - це кресленик предмета, що виконується тільки від руки олівцем з метою економії часу та для власного використання.

Пригадай

Лінії креслення

Нанесення розмірів

Проєціювання

Утворення зображення предмета на кресленні уявними проєціюючими променями називають проєціювання.

Утворене методом проєціювання зображення предмета на площині називають проєкцією.

Сторона предмета, яка повернута для спостереження та проєціюється на площину з метою утворення проєкції називають виглядом.

V - фронтальна площина проєціювання, зображають проєкцію вигляду спереду.

W - профільна площина проєціювання, зображають проєкцію вигляду зліва.

H - горизонтальна площина проєціювання, зображають проєкцію вигляду зверху.

Послідовність виконання проєкцій предмета у двох проєкціях

Конструкція виробу 1

Конструкція виробу 2

_______

Заняття 4. Основні базові технології

3.  Технологічний етап

Основні базові технології — це фундаментальні методи, процеси та прийоми обробки матеріалів, які є основою для будь-якого виробництва або виготовлення виробів.

Вони визначають, як саме вихідна сировина (деревина, метал, пластик, тканина тощо) перетворюється на готовий продукт.

Основні базові технології ручної металообробки — це фундаментальні технологічні операції (явища та процеси) змінення форми, розмірів і властивостей металу за допомогою ручного інструменту: розмічання, різання та розрізання, обпилювання, гнуття, свердління, з'єднування...

Ручні електрифіковані інструменти

Електрифіковані інструменти – це такі інструменти, які працюють від електроенергії (через розетку або акумулятор). Наприклад: електродриль, шліфувальна машина, шурупокрут. Конструктори спроєктували різноманітні деревообробні верстати та електрифіковані ручні інструменти, які відрізняються різними параметрами, якістю обробки та вартістю.

Переваги електрифікованих інструментів над механічними (ручними):

працюють швидше й економлять час;

потребують менше фізичних зусиль;

дозволяють виконувати складніші операції (свердління твердих матеріалів, точне різання, шліфування);

забезпечують вищу продуктивність та якість роботи;

можуть мати додаткові функції та налаштування (швидкість, режим роботи).

Таким чином, електрифіковані інструменти значно полегшують працю людини й роблять її ефективнішою.

Широкого використання в побуті та на промислових підприємствах набули електрифіковані знаряддя праці: електричні пилки, дрилі, лобзики, шліфувальні та полірувальні машини тощо.

Одним з перших ручних інструментів, які отримали електричний привід, став дриль. Сучасні електродрилі являють собою машини, якими легко і зручно працювати з різноманітними конструкційними матеріалами. 

Електричний лобзик використовують для криволінійного розрізування листових матеріалів таких як ДСП, ДВП, фанери, листовий метал. 

Кутову шліфмашину використовують переважно для різання та шліфування металів та сплавів.

Електрорубанок дозволяє швидко вирівняти дошку або брусок або зрізати значний припуск. Фрезерні машини дозволяють виконувати ряд робіт з деревиною: формувати пази та чверті, надавати поверхням фігурної форми, утворювати гнізда тощо. 

Правила безпечної роботи електрифікованим інструментом

- ознайомитися з інструкцією користувача, визначити режими роботи та технологічні можливості, особливості застосування та правила безпечної роботи;

- разом з учителем оглянути електроінструмент та впевнитися, що відсутні пошкодження корпусу, електричного шнура;

- будь-які налаштування електроінструменту та заміну ріжучого інструменту виконувати з вимкненим з розетки шнуром живлення та під наглядом учителя;

- міцно фіксувати заготовку;

- міцно стояти на ногах;

- використовувати захисні засоби (окуляри, щитки тощо)

- виконувати роботи тільки з дозволу учителя та під його наглядом.

_______

Заняття 5. Технологічний процес виготовлення виробу

Технологічна операція розмічання та контролю

Записати у зошит текст, виділений курсивом, зрозуміти вимірювання штангенциркулем.

Розмічання – це технологічна операція, що полягає в нанесенні ліній на поверхню заготовки, що визначають місця обробки.

Об’ємне розмічання – це технологічна операція, що полягає в нанесенні ліній на пов’язані між собою в об’єм площини.

Штангенциркуль ШЦ-І застосовується переважно для вимірювання розмірів з точністю 0,1 мм та окремі його моделі для розмічання. Ноніус - рівномірна шкала, що дозволяє вимірювати з точністю 0,1 мм. 

Читання показів штангенциркуля

В першому випадку нульова риска ноніуса співпадає з рискою на штанзі інструменту з 119 мм (11 см + 9 мм), тому розмір становить 119,0 мм.

Нульова риска ноніуса знаходиться за поділкою 52 мм (5 см + 2 мм). Четверта риска ноніуса співпадає з рискою на штанзі (неважливо з якою, головне співпадіння), то це становить 0,4 мм. Отже, покази штангенциркуля 52,0+0,4=52,4 мм.

Розмічання паралельних рисок виконують розмічальним штангенциркулем з твердими шубками, притискаючи нерухому губку до рівної крайки сталевого листа та, нахиливши в бік руху, проводять рухомою губкою з зафіксованою рамкою. 

Більш сучасним варіантом штангенциркуля є електронний.

Заготовку для розрізування можна розмітити за допомогою лінійки, кутника та креслярки або тонкого маркера. Креслярка призначена для продряпування тонкої риски на металевій поверхні. Голка може бути сталевою або із спеціального твердосплавного матеріалу, що служить значно довше, але боїться падіння та ударів. 

Для позначення центрів отворів використовують кернер. Його вістря встановлюють на перетин рисок, ставлять вертикально та злегка вдаряють молотком, якщо лунка (керн) розміщена правильно, то наносять ще один, сильніший удар. В керн попадає центр свердла і отвір буде розміщеним там, де потрібно. Існує більш сучасна версія кернера - автоматичний, він працює без молотка - від натискання.

Технологічна операція пиляння

Пиляння - це слюсарна технологічна операція, що полягає в поділу заготовок на частини, відрізування зайвих частин або прорізування вузьких пазів у заготовках за допомогою слюсарної ножівки.

Ножівка слюсарна складається з рамки або станка (1), змінного полотна (2), головок (3), ручки (4), баранчикової гайки (5).

Полотно найчастіше має хвилясте розведення зубчиків, що запобігає застряганню ножівки в прорізі. Найбільш уживана довжина ножівкового полотна 300 мм. Встановлюють полотно зубчиками вперед.

Правила різання ножівкою

Тримають ножівку двома руками.

Правою за рукоятку, лівою за передній край рамки та головку з гайкою.

 Рухають ножівку плавно, без ривків.

Рухаючи вперед слід натискувати на ножівку.

Довжина ходу не менше 2/3 довжини полотна з метою запобігання нерівномірному зношуванню зубчиків.

Під час різання м'яких сталей виконують в середньому 50 подвійних рухів.

_______

Заняття 6. Технологічний процес виготовлення виробу

Технологічна операція обпилювання

Обпилювання – це слюсарна технологічна операція, що полягає в знятті незначного шару металу напилками з метою надання необхідних розмірів та форми.

Напилок – це багатолезовий різальний інструмент, що забезпечує високу точність обробки  та якість поверхні.

Напилок виготовляють з вуглецевої інструментальної сталі, тому він має високу твердість. Ручка буває дерев'яною або пластиковою.

Найчастіше застосовують плоский напилок, яким обпилюють поверхні, обробляють опуклі поверхні, знімають фаски, округлюють ребра та  ін. Напилки бувають різної форми для обпилювання різних фасонних поверхонь. Для дрібних робіт використовують маленькі напилки - надфілі.

Напилки поділяють за кількістю зубців на 10 мм довжини на три види. 

Крупні або драчові (1) мають від 4 до 12 зубців. Їх використовують для відносно швидкого знімання металу, але залишають значні риски на поверхні заготовки.

Середні або личкувальні (2), мають від 13 до 24 зубців. Їх використовують для незначного знімання металу та більш точних робіт, часто - після драчових напилків.

Оксамитові (бархатні) (3) мають 25 зубців і більше. Вони дають матову поверхню з мінімальними подряпинами та ними можна досягти найбільшої точності.

Спочатку обпилюють напилком з крупною насічкою, коли залишається припуск приблизно 0,1-0,2 мм поверхні обробляють личкувальним напилком для зменшення шорсткості поверхні та більш точного дотримання розмірів.

В заготовках із сортового прокату часто зустрічаються площини. Найчастіше при обпилюванні плоских поверхонь виникає дефект випуклості поверхні або її кривизна. Тому площини найкраще обпилювати методом перехресних штрихів. Поверхню обпилюють під кутом ≈30° зліва направо  (товста стрілка — напрямок руху напилка) (а), перпендикулярно (б), під кутом  ≈30° справа наліво (в). Потім знову перпендикулярно, під кутом зліва направо і так далі.

Після обпилювання площин на них виконують необхідні розмічальні операції. Поверхню можна підфарбувати товстим маркером, тоді добре буде видно риски.

_______

Заняття 7. Технологічний процес виготовлення виробу

Технологічна операція свердління

Отвори в сортовому прокаті значної товщини (від 4 мм) свердлять найчастіше за допомогою спіральних свердел. Свердло має хвостову та робочі частини. Кут загострення свердла для обробки сталей становить 118 градусів. 

Спіральне свердло має вигляд циліндричного стрижня, робоча частина якого оснащена двома канавками, виконаними по гвинтовій спіралі, що призначені для утворення різальних елементів та відведення стружки. 

Отвори у заготовках бувають наскрізні та глухі (на певну глибину).

Перед свердлінням виконують розмічання та обов'язково накернювання центру отвору.

Отвори малих діаметрів свердлять одним свердлом. Діаметр свердла зазначений на хвостовій частині (затискається у патроні), або його можна виміряти штангенциркулем. Отвори великих діаметрів, як правило, свердлять двома свердлами для зменшення зусилля під час свердління. Наприклад діаметр 10 мм можна спочатку просвердлити свердлом діаметром 5 або 6 мм, а потім розсвердлити свердлом діаметром 10 мм. Така операція називається розсвердлюванням.

Діаметр отвору під різьбу (діаметр свердла) визначають за таблицями.

Нарізують різь мітчиком, який фіксують у воротку. Його ставлять перпендикулярно до площини з отвором та, натискаючи зверху, роблять приблизно 2 оберти за годинниковою стрілкою. В отвір крапають краплю рідкого мастила. 

Далі мітчик сам вкручується в отвір.  Через два оберти мітчик повертають на півоберта назад, щоб  зламати стружку. Якщо мітчик провертається зі значним зусиллям, то за годинниковою стрілкою провертають 1 оберт або менше, потім півоберта назад.

___________

Заняття 8. Технологічний процес виготовлення виробу

Технологічна операція шліфування та полірування

Шліфування - це технологічна операція з усунення незначних нерівностей на поверхні за допомогою абразивних матеріалів.

Перед шліфуванням необхідно поверхню додатково обробити бархатним напилком. Після напилка шліфують поверхні шліфувальною шкуркою із зернистістю приблизно Р120-Р150. 

Зернистість — це розмір абразивних частинок (зерна) на шліфувальному папері або крузі.

Велика зернистість (наприклад, 40–80) — зерна великі, вони швидко знімають шар металу, але залишають грубі подряпини.

Середня зернистість (100–180) — використовується для вирівнювання поверхні.

Мала зернистість (240 і більше) — дає гладку поверхню, застосовується для остаточного шліфування перед поліруванням.

Полірування — це процес остаточного оздоблення поверхні металу, під час якого її роблять дуже гладкою і блискучою.

При потребі поверхню полірують полірувальними пастами з дуже дрібними абразивами (оксид хрому, оксид алюмінію або алмазний пил). Пастами натирають цупку тканину або шкіру. Підготовленою тканиною (шкірою) натирають поверхню виробу. Полірована поверхня має дзеркальний або злегка матових блиск.

_______

Заняття 9. Технологічний процес виготовлення виробу. Механічне шліфування та полірування

Механічне шліфування та полірування — це дві послідовні технологічні операції абразивної обробки, які застосовують з використанням спеціального обладнання для надання поверхні деталей необхідної гладкості, точності форм і естетичного вигляду.

Основні інструменти та обладнання:

- електроінструмент: кутові шліфмашини (КШМ / "болгарки"), ексцентрикові та стрічкові шліфмашини.

- верстати: заточувально-шліфувальні, круглошліфувальні та плоскошліфувальні верстати.

Механізація дозволяє швидко та якісно виконати відповідні технологічні операції. Для невідповідального шліфування використовують ручні електроінструменти з шліфувальними кругами, пелюстковими кругами, шліфувальними барабанами та іншим оснащенням. Під час такого шліфування основним завданням є не отримання площини, а отримання гладкої поверхні. Шліфовану поверхню доводять до дзеркального блиску за допомогою спочатку повстяних а потім бавовняних кругів.

Якісну площину та поверхню можна отримати на верстатах. Найпростішим є гріндер, в якого шліфування відбувається за допомогою довгої стрічки та різноманітних пристосувань. Якісне шліфування круглих деталей виконують на круглошліфувальних верстатах, де під час роботи обертається круг та деталь в різних напрямках. Якісне шліфування площин виконують на плоскошліфувальних верстатах.

_______

Заняття 10. Захист та оцінювання проєкту

4. Заключний етап

Публічний захист — це представлення свого проєкту перед аудиторією з метою пояснити, довести його цінність і відповісти на запитання.

Супровід публічного захисту — це додаткові матеріали (презентація, плакати, відео, роздавальні матеріали), які допомагають краще пояснити проєкт і зробити виступ зрозумілішим та цікавішим.

Зразок оформлення висновку

Виріб відповідає більшості вимог. Але у виробі деякі розміри не були дотримані та окремі поверхні мають дрібні подярпини. Найважче було контролювати форму та розміри під час обпилювання. 

При наступному виготовленні подібних виробів я б приділив більшу увагу розмічанню та контролю розмірів, обробці поверхонь та більш прискіпливому контролю.