І семестр
тема 1
тема 1
Тема 1. Екотехнології та основи самозарадності
_________
Заняття 1. Вступ. Інноваційна діяльність
Правила безпеки
1. Заходити у майстерню можна тільки з дозволу учителя.
2. Одягнути спецодяг, застібнути його на усі ґудзики та зав’язати на усі зав’язки.
3. Дістати необхідні речі для виконання теоретичних або практичних робіт. Непотрібні речі слід прибрати.
4. Працювати тільки справними інструментами.
5. Виконувати тільки ті роботи, які задав учитель на своєму робочому місці.
6. Інструментами працювати обережно та бережливо.
7. Використовувати інструменти та технологічне обладнання лише за призначенням.
8. Не чіпати без дозволу учителя верстати, не натискати кнопки та не крутити рукоятки.
9. Під час роботи не розмовляти, не заважати іншим.
10. Стружку ні в якому разі не здувати, її слід обережно змітати спеціальною щіткою.
11. Робоче місце залишити після роботи чистим, інструменти складеними.
12. Про всі нестандартні ситуації (травми, вихід з ладу верстатів, поламка інструментів) відразу доповідати учителя для вжиття необхідних заходів
Інноваційні технології та інновації у виробництві й обслуговуванні
Інноваційні технології — це новітні, наукомісткі методи, засоби та процеси, спрямовані на якісне вдосконалення діяльності. Інновації у виробництві охоплюють впровадження нових матеріалів, обладнання чи технологічних ліній.
У сфері обслуговування це нові способи комунікації з клієнтами та надання послуг.
Використання промислових роботів та штучного інтелекту на заводах; запровадження автоматизованих кас самообслуговування, мобільних додатків для замовлення послуг та чат-ботів у банках чи ресторанах.
Інноваційний проєкт — це комплекс цілеспрямованих заходів (технічних, організаційних, фінансових) для створення та впровадження нового продукту, послуги чи процесу.
Основні види:
Продуктові (розробка принципово нового товару).
Процесні (впровадження нових методів виробництва).
Маркетингові (використання нових способів просування товарів).
Інноваційна громадська діяльність
Інноваційні проєкти громади - місцеві ініціативи для розвитку території (наприклад, проєкти "розумного міста" (Smart City), встановлення сонячних електростанцій на комунальних будівлях або створення онлайн-платформ для електронного голосування мешканців).
Громадські проєкти — це ініціативи громадян, спрямовані на вирішення соціальних, культурних чи екологічних проблем локальної спільноти.
Волонтерська діяльність — добровільна, соціально спрямована робота без мети отримання прибутку.
Проєкти громадського бюджету (створення скейт-парків, оновлення бібліотек), екологічні толоки, збір допомоги для постраждалих або для ЗСУ, освітні тренінги для пенсіонерів щодо цифрової грамотності.
Молодіжне підприємництво — це самостійна ініціативна діяльність молоді (зазвичай віком до 30-35 років), спрямована на виробництво товарів, надання послуг чи ведення бізнесу з метою отримання прибутку та набуття практичного досвіду.
Створення онлайн-магазинів хендмейду, розробка мобільних додатків, молодіжні стартапи у сфері екології чи креативних індустрій.
Шкільний коворкінг — це спеціально обладнаний багатофункціональний простір у навчальному закладі, де учні можуть працювати в команді, генерувати бізнес-ідеї, створювати мініпроєкти та навчатися основам підприємництва.
Простір у школі з доступним інтернетом, проєктором, ноутбуками та маркерними дошками, де старшокласники під керівництвом менторів проводять бізнес-хакатони, розробляють шкільні соціальні підприємства (наприклад, виробництво екоторбинок чи сувенірів із символікою школи) та презентують свої стартап-ідеї інвесторам.
Виконай одне із завдань на вибір
Завдання 1. Міні-проєкт «Еко-Стартап у шкільному коворкінгу»
Розробити концепт власного міні-бізнесу (наприклад, виготовлення еко-торбинок, вирощування мікрозелені, створення шкільного онлайн-секонд-хенду або фрімаркету) та виконати коротку доповідь на А4 або у зошиті.
Завдання 2. Знайди 2 приклади молодіжного підприємництва в Україні та коротко опиши їх.
_________
Заняття 2. Зв’язок виробничої діяльності людини з навколишнім природним середовищем
Виробнича діяльність людини — це процес створення матеріальних благ для задоволення потреб суспільства. Вона безпосередньо впливає на природа через вилучення ресурсів та викиди відходів.
Екосистема в Україні — це сукупність живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), які проживають на території України, та середовища їхнього існування, пов'язаних між собою обміном речовин та енергії.
Приклад: Чорноморський біосферний заповідник, лісові екосистеми Карпат або степові біоценози Півдня.
Можливі шляхи забруднення довкілля:
Атмосферне: викиди промислових газів, вихлопних газів автотранспорту.
Водне: скидання неочищених промислових та побутових стоків у річки й моря.
Ґрунтове: застосування надлишку хімічних добрив, накопичення твердих побутових відходів (ТПВ).
Взаємодія суспільства і природи на сучасному етапі характеризується високим техногенним навантаженням. Перехід від споживацького ставлення до концепції сталого розвитку — такого використання ресурсів, яке задовольняє потреби сучасників без шкоди для майбутніх поколінь.
Екологічно доцільна поведінка у природі — це сукупність дій, спрямованих на збереження та відновлення довкілля.
Приклади: Сортування сміття, відмова від одноразового пластику, збереження води та енергії, дотримання правил під час відпочинку на природі (не залишати сміття, не розпалювати вогнища у невідведених місцях).
Побутові відходи, використання побутової хімії (з фосфатами), перевитрата електроенергії та води у повсякденному житті призводять до виснаження ресурсів та забруднення водойм і ґрунтів.
Екологічні проблеми посуду з пластику та меламіну:
Одноразовий пластик (PET, PVC, PS): розкладається сотні років, утворює мікропластик, що потрапляє у харчові ланцюги. При нагріванні може виділяти токсичні речовини (наприклад, бісфенол А).
Меламіновий посуд: посуд із меламіно-формальдегідних смол зовні схожий на порцеляну. При контакті з гарячою їжею або рідинами виділяє формальдегід і меламін, що є небезпечними для здоров'я людини та складно утилізуються.
Ресурсоспоживання та ресурсозбереження
Ресурсоспоживання — використання природних ресурсів (деревини, води, корисних копалин, енергії) у виробництві та побуті.
Ресурсозбереження — комплекс заходів, спрямованих на раціональне та економне використання ресурсів.
Приклади: впровадження енергозберігаючих ламп, повторна переробка сировини (вторинна переробка паперу, скла, металу), використання безвідходних технологій у виробництві.
Завдання: Протягом 3 днів провести дослідження свого домашнього господарства за такими пунктами:
-Порахувати кількість одноразового пластикового посуду та упаковки, що викидається за день.
-Перевірити маркування на наявному вдома пластиковому та меламіновому посуді (коди 1-7).
-Оцінити використання води та електроенергії (знайти 3-4 шляхи для збереження ресурсів у родині).
Формат звіту: міні-доповідь на А4 на тему "Еко-аудит «Мій побутовий слід".
_________
Заняття 3. Екодизайн
Екодизайн та екостиль
Екодизайн — це підхід до проектування виробів, де увага приділяється зменшенню шкоди для довкілля на всіх етапах: від видобутку сировини до утилізації.
Екостиль — це напрям у дизайні, що відтворює природне середовище через натуральні матеріали, природні кольори, енергоефективність та мінімалізм.
Екодизайн в інтер'єрі полягає у створенні здорового та екологічного простору.
Використання натуральних матеріалів: дерево, камінь, глина, льон, бавовна, корок.
Природні кольори: бежевий, зелений, коричневий, пісочний, сірий.
Енергозбереження: LED-освітлення, максимальне використання денного світла.
Озеленення: фітостіни, кімнатні рослини.
Upcycling-меблі: використання дерев'яних палет, кабельних котушок або відновлених старовинних меблів.
Переробка старих речей
Ресайклінг (Recycling) - промислова переробка відходів у нову сировину того ж або іншого виду через подрібнення, плавлення чи розплав. ПЕТ-пляшка - гранули - флісова кофта.
Апсайклінг (Upcycling) - творча переробка речей без промислового переплавлення, під час якої створюється річ вищої цінності чи якості. Джинси - стильний рюкзак чи чохол для ноутбука.
Фрісайклінг (Freecycling) - безкоштовна передача непотрібних, але справних речей іншим людям для повторного використання. Віддати старий дитячий велосипед сусідам або через групу у соцмережах.
Вторинні ресурси та їх джерела
Вторинні ресурси (вторинна сировина) — це відходи виробництва та споживання, які можна використати повторно після відповідної обробки.
Джерела вторинної сировини: побутові (макулатура, пластикові пляшки, скляна тара, зношений одяг, зношені автомобільні шини тощо), промислові (тирса, стружка, обрізки тканин, металевий брухт, будівельне сміття тощо).
Українські бренди, які дарують нове життя речам
- Rechi — розробка аксесуарів і сумок зі старих банерів, тентів та одягу.
- Framiore — створення екологічного одягу з відходів текстильного виробництва.
- Precious Plastic Ukraine — виготовлення предметів інтер'єру та декору з переробленого пластику.
- Ochis — виготовлення окулярів з кавової макухи та лляної тирси.
Вторинний папір (макулатура): легкий, добре вбирає вологу, піддається формуванню (паперове пап'є-маше, лотки для яєць, картон). Мінус: втрачає міцність з кожним циклом переробки.
Вторинний пластик (PET, HDPE): вологостійкий, міцний, легко формується при нагріванні. Використовується для виготовлення контейнерів, тротуарної плитки, ниток для 3D-принтера.
Вторинна тканина: зберігає повітропроникність та гігієнічність. Використовується для створення печворку (клаптевого шиття), ниток для в'язання, екосумок.
Гума (із зношених шин): еластична, зносостійка, амортизуюча. Використовується для гумового покриття дитячих та спортивних майданчиків.
Вторинна деревина (тирса, стружка, палети): міцна, зберігає тепло. З тирси виготовляють ДСП, ДВП, MDF-плити та паливні пелети.
Під час проектування виробу матеріал добирають за його технологічними та експлуатаційними властивостями:
За вологостійкістю: для вуличних меблів замість звичайного дерева краще використати полімерпіщаний композит (із переробленого пластику та піску).
За міцністю та масою: для легких поличок замість масиву деревини можна використати картонні стільникові панелі або ДСП/MDF.
Приклад взаємозамінності у шкільному проекті: якщо для виготовлення органайзера немає фанери, її можна замінити цупким гофрованим картоном від пакувальних коробок.
Завдання 4. Розробка бренду «Eco-StartUp»
Мета: Потренувати навички підприємництва та дизайн-мислення.
Завдання: Придумати концепцію власного українського еко-бренду за аналогією з Ochis чи Rechi та оформити у зошиті або на А4.
Структура виступу/паспорту проєкту:
- Назва та логотип бренду.
- Вторинна сировина, яка використовується (наприклад, відходи тирси, старі баннери, кавова гуща).
- Основний продукт (що саме виробляється і яка його користь).
- Цільова аудиторія та соціальна місія проєкту.
_________
Заняття 4. Професія
Професія - рід трудової діяльності людини, який вимагає відповідних знань, практичних навичок та спеціальної підготовки (освіти).
Це широке поняття. Професія вказує на загальну сферу, у якій працює людина після здобуття освіти: вчитель, лікар, інженер, будівельник, кухар.
Спеціальність - вужча галузь праці в межах однієї професії, що потребує більш конкретних знань та умінь.
Якщо професія — це велика група, то спеціальність — це її конкретний напрямок. У професії «Вчитель» спеціальність — вчитель інформатики, вчитель технологій тощо.
У професії «Лікар» спеціальність — хірург, педіатр, травматолог тощо. У професії «Інженер» спеціальність — інженер-механік, інженер-програміст тощо.
Спеціалізація - конкретна вузька майстерність або сфера застосування навичок у межах однієї спеціальності.
Це найвужчий рівень, який визначає, чим саме займається фахівець на своєму робочому місці щодня. Спеціальність хірург, спеціалізація кардіохірург (лікує серце) або нейрохірург (операції на мозку).
Спеціальність інженер-програміст, спеціалізація розробник мобільних додатків або фахівець з кібербезпеки.
Спеціальність кухар, спеціалізація шеф-кондитер або сушист.
Професії у різних галузях діяльності
Усі професії систематизують за галузями господарства та суспільного життя:
Промисловість та виробництво: токар, оператор верстатів з ЧПК, інженер-технолог, швачка.
Сільське господарство та екологія: агроном, ветеринар, ландшафтний дизайнер, фермер.
Інформаційні технології (IT): web-розробник, аналітик даних, системний адміністратор, QA-тестувальник.
Сфера обслуговування та торгівля: перукар, бариста, менеджер з продажу, маркетолог.
Освіта, наука та культура: викладач, науковий співробітник, графічний дизайнер, реставратор.
Медичина та охорона здоров'я: фармацевт, фізіотерапевт, медсестра/медбрат.
Професії також поділяють на 5 основних типів залежно від того, з чим або з ким найбільше взаємодіє людина на роботі.
«Людина — Людина»
Предмет праці: Навчання, виховання, обслуговування, лікування та спілкування з людьми.
Приклади: Вчитель, лікар, продавець, психолог, менеджер з персоналу.
«Людина — Техніка»
Предмет праці: Створення, монтаж, обслуговування, ремонт техніки, машин та механізмів.
Приклади: Автомеханік, інженер-конструктор, оператор верстатів, пілот.
«Людина — Знакова система»
Предмет праці: Тексти, цифри, формули, коди, креслення, карти, бази даних.
Приклади: Програміст, бухгалтер, перекладач, аналітик даних, картограф.
«Людина — Художній образ»
Предмет праці: Створення, проектування та відтворення творів мистецтва, дизайну, архітектури.
Приклади: Графічний дизайнер, архітектор, ювелір, композитор, реставратор.
«Людина — Природа»
Предмет праці: Живі організми (рослини, тварини, мікроорганізми) та навколишнє середовище.
Приклади: Агроном, ветеринар, еколог, біолог, лісник.
Ринок праці - система економічних відносин між роботодавцями (тими, хто шукає працівників) та найманими робітниками (тими, хто пропонує свої послуги).
На ринку праці є два головних чинники. Попит — які професії та фахівці потрібні підприємствам і компаніям прямо зараз. Пропозиція — скільки людей шукають роботу за певною спеціальністю.
Якщо пропозиція на ринку переважає попит (наприклад, занадто багато юристів), виникає конкуренція та безробіття. Якщо попит більший за пропозицію (дефіцит фахівців), зарплати в цій сфері зростають.
Класифікатор професій - офіційний державний документ (довідник), у якому систематизовано, впорядковано та кодовано абсолютно всі професії та посади, що існують у країні.
Він потрібен для того, щоб у трудових книжках, договорах, штатному розкладі та документах про освіту назви професій записували однаково й стандартизовано.
У Національному класифікаторі професій України кожна посада має свій цифровий код (наприклад, код для посади «Вчитель закладу загальної середньої освіти» — 2320).
Професії майбутнього - це професії, які виникають на стику декількох галузей через автоматизацію, розвиток штучного інтелекту, біотехнологій та відновлюваної енергетики.
Немає коментарів:
Дописати коментар